Поиск по Каталогу     

доступный список дисциплин
Международные отношения
Кулинария
Хозяйственное право
Деньги и Кредит
Делопроизводство
Арбитражный процесс
Русская Литература
История
Зарубежная Литература
Налоги
Москвоведение
Таможенная система
NEW Философия


      Поиск Реферата по Глобальной Коллекции
      Деньги и кредит

      Реферат - Грошова система України

      ВСТУП
      
         Грошова система України функціонує відповідно до закону про  Національний
      банк   України.   Офіційною   грошовою   одиницею   (валютою)   є    гривня.
      Співвідношення між гривнею і золотом Законом не встановлено. Офіційний  курс
      гривні до іноземних грошових  одиниць  визначається  НБУ  і  публікується  в
      пресі. Фіксований масштаб цін відсутній. Видами  грошей,  що  мають  законну
      платіжну силу,  є  банкноти  і  металеві  монети,  що  забезпечуються  всіма
      активами Національного  банку.  Крім  готівки  функціонують  і  безготівкові
      гроші (у виді засобів на рахунках у кредитних установах).  Виключним  правом
      емісії готівки, організації і їхнього обертання і вилучення володіє НБУ.  На
      Національний банк України покладені такі обов'язки:
              1.  прогнозування  й   організація   виробництва,   перевезення   і
                 збереження банкнот і монет, а також  створення  їхніх  резервних
                 фондів;
              2. установлення правил збереження, перевезення й інкасації  готівки
                 для кредитних організацій;
              3. визначення ознак платоспроможності  грошових  знаків  і  порядку
                 заміни і знищення ушкоджених;
              4.  розробка  порядку  ведення  касових  операцій   для   кредитних
                 організацій;
              5. визначення  правил,  форми,  термінів  і  стандартів  здійснення
                 безготівкових розрахунків;
              6. ліцензування розрахункових систем кредитних установ.
         З метою  регулювання  економіки  НБУ  залучає  такі  інструменти:  ставки
      облікового  відсотка;  норми  обов'язкових   резервів   кредитних   установ;
      операції на відкритому ринку; здійснює регламентацію економічних  нормативів
      для кредитних заснувань.
            Для здійснення касового обслуговування кредитних  заснувань,  а  також
      інших юридичних осіб, на території України  створюються  розрахунково-касові
      центри при територіальних  головних  управліннях  НБУ.  Ці  центри  формують
      оборотну касу по прийомі і видачі готівки, а також резервні  фонди  грошових
      банківських квитків і монет.
         Резервні фонди являють собою запаси не випущених в обіг банкнот і монет у
      сховищах НБУ і мають важливе значення  для  організації  і  централізованого
      регулювання касових ресурсів. Залишок готівки  в оборотній касі  лімітується
      і при перевищенні ліміту надлишки грошей  передаються  з  оборотної  каси  в
      резервні  фонди.  Об'єктивна   потреба   в   резервних   фондах   обумовлена
      необхідністю: задоволення потреб економіки в готівці;  відновлення  грошової
      маси в обігу в зв'язку з приходом у негодність  окремих  банкнот;  підтримки
      обов'язкового  покупюрного  складу  грошової  маси  в  цілому  по  країні  і
      регіонам; скорочення витрат на перевезення  і  збереження  грошових  знаків.
      Готівка  випускаються в обіг на основі емісійного дозволу  -  документа,  що
      дає право НБУ  підкріплювати  оборотну  касу  за  рахунок  резервних  фондів
      грошових банкнот і монет
      
      
      
                              СУТНІСТЬ І ПОХОДЖЕННЯ ГРОШЕЙ
      
      
      
         Суспільний поділ праці (виділення землеробства і скотарства,  а  потім  і
      ремесел) зажадало постійного обміну продуктами праці.
         Товар - це продукт праці, зроблений для продажу.  Товари  мають  споживчу
      вартість  і  ціну.  У  цьому  їх  протиріччя:  закон  єдності   і   боротьби
      протилежностей.
         Обмін, тобто рух товарів від одного товаровиробника до іншого,  припускає
      порівняння різноманітних  по  виду,  якості,  призначенню  товарів.  Основою
      порівняння товарів є їхня вартість (не ціна!)  -  тобто  суспільно-необхідна
      праця, витрачена на виробництво товару.
         З метою забезпечення порівнянністі різноманітних витрат праці з'являється
      поняття  мінової  вартості.  Мінова  вартість  -  це   спроможність   товару
      обмінюватися на інші товари у визначених пропорціях.
         Існують  дві концепції походження грошей:  раціоналістична й  еволюційна.
      Перше нагадування про раціоналістичну теорію  походження  грошей  дається  в
      роботі Аристотеля, що називається  “Нахомахова  етика”.  Ця  теорія  пояснює
      появу грошей як результат угоди (або змови) людей, що переконалися  в  тому,
      що  для  просування  вартості  в  міновому  обороті   необхідні   спеціальні
      інструменти.  Ця  теорія  безроздільно  панувала  аж  до   XVIII   сторіччя.
      Відповідно до другої,  еволюційної  теорії,  гроші  з'явилися  в  результаті
      еволюційного процесу.  У “Капіталі” К. Маркс, на  основі  аналізу  товарного
      обігу, це переконливо доказує. Еволюція обміну  товарів  припускає  розвиток
      форм вартості:
      1) Проста, або випадкова, форма вартості. Наприклад, зустрілися  хлібороб  і
         скотар:  1 вівця = 1  мішку  зерна.     Особливості:-  споживча  вартість
         зерна для скотаря служить формою прояву  вартості  вівці;  -індивідуальна
         праця хлібороба виражає свою протилежність - суспільна  праця;  конкретна
         праця, укладена у зерні, служить формою прояву абстрактної праці.
         2) Розгорнута форма вартості:1 мішок зерна = 1 вівці, 1  аршину  полотна,
         1 сокирі
         3) Загальна форма вартості: загальний загальновизнаний еквівалент = 1
         вівці, 1 сокирі, 1 аршину полотна, мішку зерна
         4) Грошова форма вартості. Для перетворення товару в гроші необхідно:
            а) загальне визнання за цим товаром ролі загального еквівалента;
            б) тривале виконання цим товаром ролі загального еквівалента;
            в) наявність особливих фізичних властивостей, придатних для  постійної
            обмінності.
         Найбільше придатними для виконання ролі грошей виявилися золото і срібло.
         Гроші по своєму  походженню  -  це  товар.  Вони  також  володіють  двома
      властивостями товару:
              1. споживчою вартістю (у виді прикраси -  задовольняють  естетичену
                 потребу, у виді молотка - потреба в забиванні цвяхів);
              2. ціною, оскільки на добування золота також витрачається визначена
                 кількість суспільно-необхідної праці.
         Гроші - це особливий товар:
              3. крім споживчої вартості (див. вище) вони мають загальну споживчу
                 вартість, оскільки за допомогою грошей людина може  задовольнити
                 будь-яку потребу;
              4. вартість грошей має зовнішню форму прояву до їхнього  обміну  на
                 ринку,  тоді  як  вартість   звичайного   товару   прихована   і
                 виявляється тільки в момент покупки-продажу,  тобто  якщо  товар
                 купується, то працю, витрачену на його виробництво,  признається
                 товариством,  стає  суспільно  необхідним;   отже,   товар   має
                 вартість.
         Гроші розв'язали протиріччя товарного виробництва: між споживчою вартістю
      і ціною, тобто той самий товар для однієї людини не може володіти  одночасно
      і споживчою вартістю і ціною.     З появою грошей товарний  світ  розколовся
      на дві частини:
         -це гроші як товар і всі інші товари. Споживча вартість сконцентрована на
      стороні  всіх  товарів,  а  вартість  -  на  стороні  грошей.  Гроші  стають
      виразником споживчих вартостей усіх товарів через свою ціну.
      У висновку: гроші - це товар, особливість якого полягає в тому, що:
         -це стихійно (історично) своїх фізичних властивостей,  що  виділилася  за
      рахунок, товар;
         -це особливий привілейований товар, що грає роль загального еквівалента;
         -це товар, що об'єднує в собі дві економічні категорії: споживчу вартість
      і вартість ( у відмінності від інших товарів).
            Три основних властивості грошей, що розкривають їхню сутність.
      1) Гроші забезпечують загальну безпосередню обмінюваність. На них  купується
         будь-який товар;
      2) Гроші виражають мінову  вартість  товару.  Через  них  визначається  ціна
         товару, що дозволяє кількісно порівнювати  різні  по  споживчій  вартості
         товари;
      3)  Гроші  виступають   матеріалізацією   загального   суспільно-необхідного
         робочого часу, укладеного в товарі.
      
      
      
                               2. Грошовий обіг в Україні
      
         Грошовий обіг здійснюється в готівковій і безготівковій формах.
         Готівково- грошовий обіг - прямування готівки  в сфері обігу і  виконання
      ними 2-х функцій: засобу платежу і засобу обігу.  Готівка  використовуються:
      для оплати товарів, робіт, послуг; для розрахунків, не пов'язаних  із  рухом
      товарів  і  послуг(  розрахунків  по  виплаті  заробітної   плати,   премій,
      посібників,  стипендій,  пенсій,  по  виплаті  страхових   відшкодувань   по
      договорах страхування, при оплаті цінних паперів і виплаті прибутку по  ним,
      по платежах населення, на господарські потреби,  на  оплату  відряджень,  на
      представительські витрати, на закупівлю сільгосппродукції і т.д). Готівково-
      грошовий рух здійснюється за допомогою різноманітних видів грошей:  банкнот,
      металевих монет, інших кредитних інструментів  (векселів,  чеків,  кредитних
      карток). У Україні  починаються  спроби  обмежити  готівково-грошовий  обіг,
      тому що воно дозволяє йти від контролю держави  за  діяльністю  юридичних  і
      фізичних осіб.
         Безготівковий  обіг  -  рух   вартості   без   участі   готівки.   Частка
      безготівкових розрахунків у Україні  раніш  складала  біля  80  %,  сьогодні
      трохи збільшилась . Високий рівень  безготівкових  розрахунків  у  будь-якій
      країні  говорить  про  правильну,  грамотну  організаціїю  всього  грошового
      обігу.
         Між готівковим і безготівковим обігом існує тісний  взаємозв'язок:  гроші
      постійно переходять з однієї сфери обігу в іншу,  вони  утворюють  загальний
      грошовий обіг, у якому діють єдині гроші.
         У залежності від економічного змісту розрізняють дві групи безготівкового
      обігу: по товарних операціях, тобто  безготівкові  розрахунки  за  товари  і
      послуги;  по  фінансових  зобов'язаннях,  тобто   платежі  в  бюджет  і    в
      позабюджетні фонди,  погашення  банківських  позичок,  сплата  відсотків  за
      кредит,  розрахунки  зі  страховими   компаніями.   Значення   безготівкових
      розрахунків складається в тому, що вони прискорюють  обертальність  засобів,
      скорочують абсолютний розмір готівки  в  обороті,  скорочуються  витрати  на
      друкування і доставку готівки.
         У  1993  р.  НБУ  почав  роботу  з  впровадження   автоматичної   системи
      міжбанківських  розрахунків  на  базі  розрахунково-касових  центрів  РКЦ  і
      комерційних  банків,  що  дозволяє  відмовитися  від   пересилки   паперових
      документів і прискорює розрахунки (рахунок  йде  на  часи  і  хвилини,  і  в
      ідеалі робота може відбуватися в режимі реального часу).
         Безготівковий оборот в Україні характеризується  обов'язковим  відкриттям
      розрахункового або поточного рахунка в установі банку; платежі  відбуваються
      за згодою покупця або з  доручення  платника;  підставою  для  перерахування
      засобів є фінансові платіжні документи (платіжні доручення,  рахункові  чек,
      договори);  при  порушенні  умов  договору  існує  можливість   повної   або
      часткової  відмови  від  оплати  у  відповідності  і  “Правилами  здійснення
      безготівкових розрахунків”;  готівка   в  касі  підприємства  знаходяться  в
      межах установлених лімітів; самостійність  у  витраті  засобів  на  рахунках
      відповідно до  “Порядку ведення касових операцій в Україні” від 1993 р.
         У Україні відповідно до  правил НБУ визначено, що розрахунки  підприємств
      за своїми обов'язками,  а  також  між  юридичними  і  фізичними  особами  за
      товарно-матеріальні цінності  провадяться  в  безготівковому  порядку  через
      установи банку. Визначено такі форми  безготівкових  розрахунків  в  Україні
      визначено такі форми безготівкових розрахунків:
           - розрахунки платіжними дорученнями;
           - розрахунки платіжними вимогами-дорученнями;
           - інкасові розрахункі;
           - розрахунки з застосуваннями акредитивів;
           - розрахунки з використанням чеків;
           - розрахунки з використанням векселів;
           - клірінгові розрахунки;
           - розрахунки за допомогою пластикових карток.
      
      
      
                                 ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
      
      
      1. М. К. Букина  “Деньги, банки, валюта”.  ( популярный очерк ).
      2. Эдвин Дж. Долан.  “Микроэкономика”  С. - П. 1994г.
      3. Эдвин Дж. Долан   “Макроэкономика”  С. - П. 1994г.
      4. Эдвин Дж. Долан   “Деньги, банки и денежно-кредитная  политика” С.-П.
         1994г.
      5. Банковские опеpации. // Часть II. // Учетно-ссудные опеpации и агентские
         услуги. // Учебное пособие. // Под pед. Лавpушина  О.И. - М.: ИНФРА-М,
         1996. - С. 208.
      6. Галицькi контpакти, 1997. - № 3.
      7. Бизнес, 1997. - № 3;4.